Белетристична лабораторія. 130-річчя від часу написання оповідання М.Коцюбинського «Маленький грішник» | 10:10 | ||||
«Ваше перо гладке, радо дітьми читаєтесь, тож не здивуйтесь, коли Вас попрошу спомогати мій “Дзвінок”,» - пише у вересневому листі 1891 року до М.Коцюбинського редактор львівського дитячого журналу «Дзвінок» Володимир Шухевич. Дійсно, Михайло Коцюбинський завжди уважно і любовно ставився до дітей, глибоко розумів психологію дитини, особливості дитячого мислення і світосприйняття. І не дивно, адже 10-річний досвід учителювання дав йому багатий матеріал для написання оповідань для дітей і про дітей. І саме на шпальтах «Дзвінка» відбувся як літературний дебют М.Коцюбинського, так і вперше побачили світ його ранні твори. 130 років тому на початку лютого 1893 року у Вінниці М.Коцюбинський завершує роботу над оповіданням «Маленький грішник». Дослідники творчості письменника вважають, що у творі зображено епізод з життя вінницького передмістя – району Замостя, де народився і провів дитячі роки сам автор. Уже навесні того ж року письменник надсилає своє оповідання для друку у «Дзвінку», про що дізнаємося з листа редактора журналу В.Шухевича, котрий обіцяє вмістити оповідання у числах 13/14 або 15/16, щоб не було потреби ділити його на частини. Врешті, оповідання було опубліковане 28 серпня 1893 року в №15-16 журналу «Дзвінок». У травні 1894 року розпочинається шлях оповідань М.Коцюбинського до читачів з Наддніпрянської України. Так, Борис Грінченко організовує у Чернігові єдине на той час в Україні народне видавництво книжок для народу та дітей, яке існувало до 1902 р. Цю ідею радо підтримує і М.Коцюбинський. З дозволу і за порадою автора Б.Грінченко подає до цензури, списані з «Дзвінка», оповідання М.Коцюбинського «Харитя», «Ялинка» і «Маленький грішник», які згодом будуть видрукувані однією книжкою. Замість гонорару М.Коцюбинському належить отримати 50 авторських примірників видання. Оповідання «Маленький грішник» припало до вподоби не лише українським читачам-сучасникам М.Коцюбинського. Перекладене болгарською, македонською та багатьма іншими європейськими мовами, воно і досі проймає чутливі до людського горя душі читачів.
| |||||
Категорія: Публікації | Переглядів: 379 | Додав: Kotia | Рейтинг: 5.0/1 | |
Всього коментарів: 0 | |