«Аксіоми людського серця Одягав я у шати рим». Поет Олексій Крачило | 07:54 | ||||
Віршувати юнак розпочав ще навчаючись у Козелецькій середній школі, яку закінчив із золотою медаллю. Опановував фах «Автоматизовані системи управління виробництвом» у Київському політехнічному інституті, працював кореспондентом Козелецької районної газети, завідував сільським клубом. Очоливши районне літоб’єднання ім. Василя Нефеліна, Крачило згуртував навколо себе талановитих молодих літераторів-земляків. Починаючи з 1987 року вірші Олексія Крачила широко друкуються у періодиці: журналі «Дніпро», альманасі «Вітрила», газетах «Сільські вісті», «Новини Придесення», «Деснянська правда», «Гарт», журналі «Літературний Чернігів». У 2009 році нашого земляка було прийнято до НСПУ. Вересень 2011 року приніс Олексію Володимировичу Крачилу звання лауреата Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського за збірки поезій «Аксіоми серця» і «Константа небайдужості». У вірші «Рідна мова» автор передав глибокі й щирі почуття кожного українця. В своєму серці я тебе зберіг, Бо ти лунала голосом народу. Моя опора й мій ти оберіг, Суворих днів найвища нагорода.
Мені ти змалку вкладена в уста, Зійшла, немов благословення Боже, - Дзвінка, наймилозвучніша й проста. Тебе забути – підло і негоже.
Мені ти рідна. Й поміж роздоріж До тебе я звертатимуся знову. З глибин душі повернеться мій вірш, Ввібравши в себе материнське слово.
Вкраїнська мово! О, скарбнице слів, Що пахнуть синьонебом й жовтополем, Збережемо тебе на цій землі І на поталу не дамо ніколи.
| |||||
Категорія: Публікації | Переглядів: 53 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/2 | |
Всього коментарів: 0 | |