Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – це пам’ятна дата, яку запровадила Генеральна Асамблея ООН першого листопада 2005 року. Чому ж вона припала на 27 січня? Тому що саме цього дня 1945 року солдати Першого Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Скільки точно людей було закатовано у цьому таборі – достеменно невідомо. Вчені називають цифри від півтора до 2,2 мільйона людей. Відповідно до загальних оцінок під час Другої світової війни було знищено 4,5 мільйона євреїв, серед яких півтора мільйона – діти.

У резолюції Генеральної Асамблеї ООН йдеться про таке: «Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість». Ініціаторами ухвалення документа були 90 країн, серед яких – США, Канада, Ізраїль, Австралія.

Генеральна Асамблея ООН закликає країни долучитися до розробок просвітницьких програм, мета яких – збереження пам’яті про цю трагедію та запобігання актам геноциду у майбутньому, охорона, як пам’яток історії, місць, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну ознаменував нову віху в осмисленні питання Голокосту. Найважливіші місця пам’яті про Голокост у нашій державі потерпають від нападів з боку рашизму і зараз.

У березні 2022 року, ледь не через сто років після масових розстрілів нацистами людей у Бабиному Яру, світ знову побачив тут обгорілі тіла невинних людей. Цього разу вони стали жертвами ракетної атаки росії на Україну.

Дрогобицький Яр у Харкові – ще одне відоме місце масових розстрілів цивільного населення в часи Другої світової війни. Тоді тут було поховано до двох десятків тисяч жертв нацизму. У 2022-му в монумент меморіалу було пошкоджено через влучання російського снаряду.