25 квітня, в день, коли минає 104 роки з Дня смерті Михайла Коцюбинського, на Болдиній горі, біля могили письменника, відбувся урочистий мітинг-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті Великого Сонцепоклонника. Цього дня біля його могили зібралося чимало чернігівців – були і письменники, представники влади і громадськості міста, школярі і просто поціновувачі творчості Коцюбинського.

Чернігів – це місто, де промайнули останні 15 років його життя, де народилися Оксана, Ірина, Роман, де була написана повість «Тіні забутих предків», новели «Цвіт яблуні», «Лялечка». В Чернігові перестало битися серце Михайла Коцюбинського. І сталося це в його будинку, де нині літературно-меморіальний музей-заповідник.

Розпочався захід із урочистого покладання квітів до могили письменника. Потім до всіх присутніх звернувся актор обласного молодіжного театру, лауреат обласної премії імені М. Коцюбинського, заслужений артист України Володимир Банюк. Він надав слово всім почесним гостям цього заходу: керівнику апарату облдержадміністрації Наталії Романовій, заступнику  голови Чернігівської обласної ради Валентину Мельничуку, директору літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Ігорю Коцюбинському, письменниці, голові обласної організації Національної Спілки письменників України Ганні Арсенич-Баран. Також біля могили Михайла Коцюбинського заупокійну літію відправив священик Храму Михайла і Федора отець Олег. На завершення мітингу-реквієму Чернігівський академічний народний хор обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм виконав духовний твір Івана Недільського «Отче наш». Керував хором  заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцура.

Михайло Коцюбинський надзвичайно любив природу. Саме тому, мабуть, під час заходу хмари розвіялися і на блакитному небі засвітило яскраве сонечко, яке завжди було в пошані у письменника. Недаремно ж його називали Сонцепоклонником…