Напередодні Дня усіх закоханих, 12 лютого, в літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулася перша зустріч гостей проєкту «Мистецька вітальня Коцюбинського». Вона мала назву «Історії про кохання». Гостей зібрали у вітальні меморіального будинку, де багато років тому за робочим столом письменник ретельно виводив кожне слово, створюючи свої літературні шедеври.

Сьогодні ж поціновувачі культурного проєкту мали змогу не лише почути цікаві історії, а і насолодитися майстерним виконанням мелодій викладача-методиста вищої категорії, композитора, автора-виконавиці Руслани Лісової та концертмейстера, викладача-методиста вищої категорії, завідувача фортепіанним відділом Ірини Рябченко. Їхній виступ відбувся у межах музично-просвітницького проєкту «Тобою, музико, живу…».

Примітно, що сьогодні рояль у меморіальному будинку Михайла Коцюбинського звучав уперше від початку повномасштабного вторгнення в Україну. В березні минулого року через рашистські обстріли інструмент було пошкоджено та, дякувати Богові і небайдужим людям, влітку до музею завітали реставратори – справжні майстри своєї справи – та повністю відреставрували інструмент. Отож, ми щиро радіємо з того, що сьогодні всі разом мали змогу почути його звучання.

Смакуючи ароматним чаєм та солодким печивом, наші гості дізналися багато цікавого про романтичні стосунки у житті класика української літератури. Уперше до Михайла Коцюбинського прийшла любов у 11 років. Саме тоді Михайликові сподобалася дівчина, яка була старшою за нього на 4 роки. Аби вразити її, він вирішив «…зробитися великою людиною і накинувся на книжки». На жаль, інформації про те, як звали цю дівчинку, не збереглося.

Вдруге любов постукала у життя Михайла Коцюбинського, коли йому було 22 роки. Тоді він працював домашнім учителем у с.Михайлівці у родині Антона Мончинського. У свої 22 Коцюбинський був дуже начитаним та не по літах розсудливим, робив перші спроби на літературній та науковій нивах. У цей час він закохався у Марію Міхневич, молодшу сестру господаря, що приїхала погостювати. Але їхнє почуття швидко згасло. Причини цього могли бути різні: можливо, Марія не відповідала тому вимріяному ідеалу жінки, яка має йти поруч по життю, адже Коцюбинський шукав не лише кохану, а й друга, рівну собі половинку, а можливо, причина була ще у чомусь іншому. Останній лист Коцюбинського До Марії Михневич, (а їх збереглося всього три) відрізняється від попередніх. У ньому – лише ввічливий тон, загальні фрази. Отож, кохання швидко минуло.

Третьою в серце Михайла Коцюбинського постукала весела та заповзята діячка чернігівського українського товариства Віра Дейша. Вона і стала дружиною письменника. Була його однодумицею, порадницею та помічницею. Її цікавило усе, чим живе її чоловік. Разом із ним вона брала участь у роботі громадської бібліотеки, музично-драматичного товариства, комісії з народної освіти, допомагала організовувати «Просвіту» і активно працювала у ній. У родині Віри та Михайла Коцюбинських народилося четверо дітей: Юрій, Оксана, Ірина та Роман.

Незважаючи на те, що у сім’ї все було гладко та стабільно, душа сорокарічного письменника прагнула нових яскравих емоцій та вражень. І так у його житті з’явилася Олександра Аплаксіна. Їхні стосунки були романтичними та не обтяженими побутом і тривали до кінця життя Михайла Коцюбинського. При цьому він не покинув свою родину, бо ж відчував глибокий зв’язок із Вірою.

Надзвичайно теплою, романтичною та приємною видалася перша зустріч проєкту «Мистецька вітальня Коцюбинського». Хочете потрапити на наступну таку зустріч? Тоді слідкуйте за нашими новинами на сайті та у соцмережах, аби дізнатися про дату та час її проведення.