29 січня 1918 року біля невеличкої залізничної станції Крути відбувся бій між частинами УНР та більшовицькою армією генерала Муравйова, у якому загинуло кілька сотень студентів та гімназистів. До цієї дати музей-заповідник Михайла Коцюбинського підготував виставку бібліотечних матеріалів «Крути – смолоскип у майбутнє».
Бій під Крутами - зразок жертовності та самовідданості в ім’я України. Більшовицькі війська зі сходу сунули лавиною на Київ. Їм неодмінно потрібно було захопити столицю і не дати Україні як самостійній державі підписати Брестський договір. Армія УНР була в більшості своїй розпропагандована більшовиками і небоєздатна. Захищати Київ було нікому. Назустріч більшовикам вирушило кілька сотень Студентського куреня – недосвідчених і необстріляних студентів і гімназистів.
Бойове зіткнення відбулося 29 січня біля станції Крути. Бій тривав цілий день, під вечір українці відступили, забравши вбитих і поранених та розібравши за собою частину колії. Своє завдання вони виконали – ворога затримали на кілька днів.
Не потрапила до відступаючих вагонів студентська чота, яка заблукала у темряві. Їх по-звірячому вбили більшовики наступного дня. Вони порушили Женевську конвенцію, яка забороняла вбивати полонених. Тим більше, що це були фактично діти.
Урочисте перепоховання загиблих під Крутами відбулося 18 березня 1918 року в Києві на Аскольдовій могилі.
За радянської влади ця подія замовчувалась, а могили були поруйновані. Лише після відродження Незалежності про Крутянський подвиг молоді стало добре відомо, його вважають зразком безмежної любові до Батьківщини. На місці їх загибелі височить величний монумент, створено музей у вагонах, відновлено пам’ятник на Аскольдовій могилі.
Щороку ми віддаємо шану цим справжнім лицарям духу. Багато літераторів висвітлили цю подію у своїх творах.
Бій під Крутами – це символ нескореного духу нашої нації!