«Людина безсмертна передусім завдяки своїй добротворчості, завдяки тому промінню, яке вона висіває поміж люди впродовж свого життя», - писав М.Адаменко у нарисі «Випромінював світло». Ці теплі слова присвячені багаторічному директорові музею, онукові письменника, Юлію Романовичу Коцюбинському. 15 травня – 20-ті роковини з часу, коли він відійшов у вічність.
Скільки випробувань випало на долю юного Юлія? Яким був його тернистий життєвий шлях, вщерть сповнений і болем, і радістю, і натхненною працею, розповідає його син, директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського Ігор Коцюбинський.