Гідне функціонування музею взагалі та музею Михайла Коцюбинського зокрема неможливе без колективу однодумців. Формувався він поступово (починаючи з 1936 року), поступово ж збільшувався. Довідка 1951 року щодо кількісного та якісного складу культпросвіт працівників Літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського (Державний архів Чернігівської області, Ф. Р._2127_Оп. 1_Спр. 38_Арк._2) засвідчує, що штатний розпис передбачав 10 посад: директор, старший науковий співробітник, науковий співробітник, старший бухгалтер, завгосп, секретар, садівник, доглядач, двірник, прибиральниця.

Зведена таблиця презентує статистичну інформацію про співробітників. А саме: за статтю – 6 жінок, за національністю – 9 українців та 1 росіянин, членство у ВКП(б) – 1 чол. (директор музею Хома Михайлович Коцюбинський; інші – безпартійні). Вищу освіту мали 3 співробітника, середню – 1 чол., спеціальну освіту – 1 чол., 7-ми річну – 1 чол., нищу – 4 чол. Зазначався і стаж культпросвітньої роботи: до 1 року – 1 чол., 1–3 роки – 2 чол., 3 і більше років – 7 чол. Вказувався і стаж роботи на посаді: до 1 року – 1 чол., 1–3 роки – 2 чол., 3 та більше років – 7 чол. Але це тільки суха статистика.

Зазначена вище справа також містить список (з прізвищами та ін. інформацією) працівників Чернігівського державного літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського. І тут набагато цікавіше, оскільки документ надає інформацію по кожній персоналії окремо.

1. «Коцюбинський Хома Михайлович. Народився – м. Вінниця, 1870 рік; оклад – 1300 руб.; партійність та рік вступу – член ВКП(б) з 1948 року; освіта – закінчив Московський народний університет ім. Шанявського; урядові нагороди – орден Трудового Червоного Прапора та медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»; стаж роботи: загальний – з 1896 року, у даній спеціальності – з 1925 року; мешкає – вул. Коцюбинського, 3».

Далі буде.