1898, 20 лютого, Житомир


Голуб’ятко, прости за невеселого листа. Так буває часом невесело, що хоч сядь та й плач. Одним тільки й живу – надією на скору стрічу з тобою.
Слава богові, що Юрась уже перебув своє з віспою, спекався вже врешті. Ти його не купай, донечко, аж поки він не буде зовсім здоровенький, аж поки не зійде червоність.

Тепер ти, певно, сама вдома, наші поїхали. Як то ти справишся? Н ... Читати далі »

1898, 19 лютого, Житомир


Нарікаєш мене “ділопроізводителєм”, дорога Вірунечко, а я став з якогось часу таким невірним Хомою, що поки не вкладу руки в рани – не можу бути цілком певним. З листа твого видко, що про мене таки думають; погано лише, що одкладають назначити – бо 2 тижні – час довгий, а до того часу можуть і забути про мене. А проте, як видко, є шанси і за назначення.

Питаєш, чи мене вж ... Читати далі »

1898, 18 лютого, Житомир


Ти мене трохи заспокоїла своїм листом. Юрасикові краще, ти здорова, нічого лихого не сталося вдома. Одно тільки погано, що мама не хоче послухати мене й їде до Вінниці. Хоч би шуба добра трапилася. Як то ти справишся сама, Вірунечко моя кохана? Я навіть не відаю, чи надовго їде мама, коли вони повернуть.

А я, моя дитино, сумую тут і чогось боюсь надіятись, що мені дадуть таки пос ... Читати далі »

Чернігівський літературно-меморіальний-заповідник Михайла Коцюбинського запрошує на вечір-реквієм «А Сотню вже зустріли небеса», присвячений пам’яті Героїв Небесної Сотні.

У програмі вечора: спогади учасників Революції Гідності, документальна хроніка протистояння, авторські поезії та пісні, присвячені Євромайдану, виставка бібліотечних матеріалів.

Захід відбудеться 19 лютого о 13-30.

Вхід вільний.

1898, 17 лютого, Житомир

Серденько моє любе!
Гримаєш на мене, бідного, коли я виявляю сум, одібравши короткого листа від тебе. Та ж і ти, донечко, нарікаєш на мої короткі листи, значить, оден одного ми розуміємо.
Нині зовсім не було від тебе звістки, і я думаю-гадаю, що б то мало значити. Чи лист пропав, чи запізнився, чи, може, вдома не все гаразд. Отак, живучи оддалік від родини, чуєш, як розвиваєтьс ... Читати далі »

1898, 16 лютого, Житомир
Мінель, 22.

Серденько моє миле! От і добре, що Юрась вже перебув найтяжчий період. Тепер він помалу поправлятиметься, тільки коли б він не роздряпав собі ранок на ручках. Що ти зробиш для забезпечення сього?
У мене, дитиночко, і досі Боржковськ[ий]. Поїде тільки завтра. Він збирається їхати на Бессарабію, на філоксеру. Через те напишу тобі знов короткого листа, а ти не гнівайся за це, ... Читати далі »