Головна » 2018 » Грудень » 4 » З історії творчої співпраці Михайла Коцюбинського і Михайла Могилянського (до 145-річчя з дня народження Михайла Михайловича Могилянського)
З історії творчої співпраці Михайла Коцюбинського і Михайла Могилянського (до 145-річчя з дня народження Михайла Михайловича Могилянського)
15:28

Талановитий адвокат, глибокий знавець світової класики, великий гуманіст і естет, журналіст, енциклопедист, перекладач, літературознавець, автор оригінальних поетичних, прозових і драматичних творів – таким знали Михайла Могилянського його видатні сучасники Іван Франко, Володимир Гнатюк, Михайло Грушевський, Ілля Шраг, Володимир Винниченко.

Одна з найголовніших заслуг Михайла Могилянського перед словʼянським культурним світом – це переклади переважної більшості творів Михайла Коцюбинського російською мовою та їх активна популяризація. Особливо інтенсивною і плідною їхня творча співпраця була у 1910-1913 рр. 

У спогадах М.Могилянського «Людина великої культури» читаємо: «Вперше почув я про Коцюбинського як особу, як живу людину, знаючи його тільки як автора «Хариті», «Ялинки», «Маленького грішника» та «Пʼятизлотника»…  Було це десь року 1895, коли Михайло Михайлович заїздив уперше до Чернігова на два-три дні…

…Десь через рік вперше довелось мені в натурі  побачити Михайла Михайловича. Був тоді вже одружений з Вірою Устимівною Дейшею, моєю знайомою ще з гімназіальних літ. Серпневим вечором, року 1896, зустрів я Михайла Михайловича на вулицях Алушти. Ішов попідруку з жінкою. Віра Устимівна познайомила нас. Кілька  хвилин коротенької розмови, але чомусь памʼять заховала його образ таким, яким бачив його вперше серпневим вечором, на тлі так художньо змальованого ним Криму..  Молодий і бадьорий, усією постаттю справляв він якесь надзвичайно лагідне, гармонійне враження. В тім, як зодягався, носив бриля, в ритмі усіх рухів – було щось од тієї elegantie [елегантності], яку важко змалювати, але яка невпійманно почувається…  Мила простота, сердечна щирість, безпосередність – були основними рисами його характеру...

Ближче познайомились ми з Михайлом Михайловичем у Чернігові, коли він дістав там земську посаду – особливо з кінця 1899 року, коли я на чотири роки засів у Чернігові під доглядом поліції, спершу «особливим», потім «гласним», а потім спробував був влаштуватись і на вільне життя, та з волі «начальства» мусив пристроїти свій корабель для дальньої плавби… За ці чотири роки виросла з «ближчої знайомості» близькість інтимна, що звʼязує людей звʼязком приязні, в якій люди, куди б не кидало їх життя, відчувають непереможну потребу від часу до часу «перегукуватись»…    

Свідченням теплих дружніх стосунків двох великих чернігівців є змістовне інтенсивне листування між ними. Протягом 2002-2003 рр. науковці Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М.Коцюбинського спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України здійснили масштабне чотиритомне видання «Листи до Михайла Коцюбинського». У томі ІІІ (Карманський-Мочульський) уперше опубліковано 72 листи Михайла Могилянського, який був одним із найбільш активних кореспондентів українського класика (Листи до Михайла Коцюбинського. – Ніжин, 2002).

Як видно з перших рядків, М.Могилянський уважно слідкував за публікаціями творів М.Коцюбинського в оригіналі, друкував замітки про переклади його оповідань іноземними мовами. Високу оцінку творчості старшого товариша знаходимо у листі М.Могилянського до М.Коцюбинського від 7 лютого 1910 року: «С давно не испытанным наслаждением прочитал от начала до конца Ваш сборник «З глибини», за присылку которого сердечно благодарю. Потянуло опять перечесть Ваши старые рассказы (у меня есть «Том перший»), и я кое-что перечел. Многое и в старом хорошо, но новое несоизмеримо со старым – это высшая ступень. Особенно хороши «Сміх» и «В дорозі». Хорошо, бесподобно и «Intermezzo» - тонкая и звучная симфония…  «В дорозі» лучше первая часть – настоящая поэма, вторая – ядовитая сатира, такая реальная и жизненная…

Знаете, моя мечта показать русской литературе эти шедевры украинской! Я уже  перевел (быстро и начерно) «Сміх» и «В дорозі»  и сегодня передал в одну редакцию… для ознакомления. Если согласятся поместить, возьмусь за обработку формы…».

Ці переклади М.Могилянського були надруковані у четвертій-пʼятій книжках петербурзького журналу «Жизнь для всех» за 1910 р.    

Наприкінці листопада 1910 року в Петербурзі у видавництві «Знание» вийшов перший том творів М.Коцюбинського «Рассказы» в перекладі на російську мову М.Могилянського («На камне», «Куколка», «Цвет яблони»,  «Intermezzo», «В дороге», «Под минаретами», «Ради общего блага», «Дебют», «В грешный мир», «Поездка в Криницу»).

Другий том виходить влітку наступного 1911 року. Михайло Могилянський радіє успіху старшого товариша, повідомляє йому про рецензії у пресі, веде грошові розрахунки з видавництвом. Журнал «Современник» (№ 2, 1912 р.) у розділі «Новые книги» вмістив схвальну оцінку видання:

«Возвращаясь к характеристике художественного облика автора, необходимо отметить, что язык его рассказов всегда ярок, полон и колоритен; сравнения точны и метки и наибольшей силы они достигают у него в описании природы. Коцюбинский – щедрый пейзажист, но пейзажи его отнюдь не являются только фоном для украшения рассказа, нет – это необходимые участники картины, без которых она не была бы ясной и цельной. Пейзажи Коцюбинского живут и дышат, и, воистину, являются такими же действующими силами рассказа, как и люди. Возникая перед взором читателя, они создают именно то настроение, которое переживал сам автор» («Современник», № 1, 1912, стор. 369).  

Хочеться додати, що саму душу творів Михайла Коцюбинського, його стиль майстерно зміг донести до читача талановитий і скрупульозний , надзвичайно вимогливий до себе перекладач Михайло Могилянський.

Про оригінальну творчість прозаїка, поета і драматурга М.Могилянського сучасному читачеві відомо небагато.

Художній доробок Михайла Могилянського складається з ранньої поезії та драматургії російською мовою, української малої прози, творів романного жанру українською та російською мовами.

Рання творчість автора представлена російськомовними художніми творами та критичними працями в петербурзьких виданнях – поетичними збірками «Три стихотворения в прозе» (1895), «Стихотворения» (1897), драмами «Мираж» (1902), «Тина» (1903), «Усталые» (1906), літературно-критичним нарисом  «Поэзия Надсона» (1897)  та ін.

У меморіальній бібліотеці Михайла Коцюбинського збереглося кілька книг з дарчими написами Михайла Могилянського, зокрема, дві драми: «Тина», «Усталые»; «Первая государственная дума» та ін.  

Дебютні українські оповідання у жанрі малої прози М.Могилянського – «Стріл», «Наречена», «Недоля», «З темних джерел життя», «Згуба», «Коротке побачення», «Сльози», «Млості» були вміщені свого часу в «Літературно-науковому віснику», «Українській хаті» та «Раді». Ці та друковані вперше «Ратовниця» і «Покута»,  а також «Ознака кохання» - переклад  уривку з роману фінського письменника Йоганеса Линанкоски «Вогнево-червона квітка» склали збірку «Оповідання» (Петроград, 1916), присвячену М.М.Коцюбинському. Саме під його безпосереднім впливом М.Могилянський перейшов до українського письменства. «Перші мої українські твори зʼявились у друку ще за життя Михайла Михайловича, і я мав щастя почути від нього схвальну оцінку…» - зазначає М.М.Могилянський у спогадах «Чернігівський період М.М.Коцюбинського» (Слово і час. – 1990. - № 12 – с. 48-50).

Активна творча діяльність Михайла Могилянського була насильницьки зупинена в 1930-х рр. репресивними заходами сталінської адміністративної системи. Нині поетичні, драматичні та прозові твори письменника, праці з літературознавства і критики повертаються до читача.

 

Тетяна Кузнєцова,

завідуюча відділом музею М.Коцюбинського




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 52 | Додав: sunlight118 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість