У багатодітній сім’ї прилучан Василя Григоровича і Єфросинії Семенівни Гришків 3 лютого 1918 року з’явилася на світ донечка Люба. Семен Герасимович Січкар, батько матері дівчинки, вчителював тоді в селах Хаєнки і Вільшани (Ічнянщина). Саме він пробудив у допитливій і чутливій до краси онуці пристрасть до поезії. Люба почала віршувати ще школяркою, з 10 років активно відвідувала літературну студію, друкувалася в газеті «Правда Прилуччини».

З ранніми віршами 17-літня Любов Гришко виступила ... Читати далі »

У червні 1969 року на адресу Ірини Коцюбинської, котра на той час була директоркою музею М.Коцюбинського у Чернігові, надійшов лист.

Шановна тов. Коцюбинська!

Темою до курсової і дипломної роботи я обрала твір М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Для майбутньої книги я планую 20 ілюстрацій. Одначе для захисту дипломної вимагалося виконати лише певну кількість ілюстрованих елементів, які і надсилаю Вам […] ... Читати далі »

«Ваше перо гладке, радо дітьми читаєтесь, тож не здивуйтесь, коли Вас попрошу спомогати мій “Дзвінок”,» - пише у вересневому листі 1891 року до М.Коцюбинського редактор львівського дитячого журналу «Дзвінок» Володимир Шухевич. Дійсно, Михайло Коцюбинський завжди уважно і любовно ставився до дітей, глибоко розумів психологію дитини, особливості дитячого мислення і світосприйняття. І не дивно, адже 10-річний досвід учителювання дав йому багатий матеріал для написання оповідань для дітей і про дітей. І саме на шпальтах «Дзвінка» відбувся як літературний дебют М.Коцюбинського, так і вперше побачили світ його ранні твори.

130 років тому на початку лютого 1893 року у Вінниці М.Коцюбинський завершує роботу над оповіданням «Маленький грішник». ... Читати далі »

«Переді мною мамин портрет, що його так любив батько і що завжди висів у нього на бічній стіні книжкової шафи біля його письмового столу у вітальні. Це фото – мами-курсистки. Тонке, гарне, відкрите обличчя з трохи суворим поглядом. Пишне, темне, підстрижене волосся, зачесане догори. Темна сукня з білим закритим комірчиком. Строга і проста. Ніяких прикрас, ні оздоб. Лінії прості, і від усього образу віє внутрішньою чистотою і строгістю. Пригадується відома картина Ярошенка «Курсистка».

Так писала про свою дивовижну маму Віру Устимівну (на час ... Читати далі »

Щороку 27 січня  у світі  відзначається День пам’яті жертв Голокосту.

Голокост - приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, як правило, тому, що вони належать до певної національності, раси чи релігії.

Голокост почався з дискримінації єврейського народу, а закінчився тим, що мільйони людей вбили через те, ким вони були. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером.

З моменту приходу до влади у 1933 році нацисти переслідували людей, які, на їхню думку, не були гідними членами суспільства. ... Читати далі »

Микола Вороний та  Михайло Коцюбинський познайомилися і листувалися ще від 1896 р. Вороний тоді жив у Львові, навчався і працював у редакціях українських часописів та запрошував Коцюбинського до співпраці. Але у 1897 році Вороний став актором і помандрував з театром. Коцюбинський, певно, втратив зв’язки зі своїм приятелем і сумував з цього приводу. Публікований сьогодні лист в #епістолярнамозаїка свідчить про щиру приязнь між двома митцями, яка згодом переросла у родичання: коли М.Вороний одружився з Вірою Вербицькою і переїхав до Чернігова, М.Коцюбинський став хрещеним батьком їхнього первістка Марка. ... Читати далі »