Головна » 2017 » Жовтень » 10 » Михайло Драй-Хмара
Михайло Драй-Хмара
08:29

10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Черкащині народився Михайло Опанасович Драй-Хмара, поет і літературознавець.

Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Студіював фонди бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда, Бухареста. Знав 19 мов – майже всі слов’янські та європейські, а також строслов’янську, старогрецьку, латину, санскрит. Працював у Петроградському університеті. Професор Кам’янець-Подільського (1918-1923) і Київського медичного (1923-1929) університетів.

Дочка Оксана описувала батька як людину «вище середнього зросту, з ясним волоссям і життєрадісним обличчям, з усмішкою білих зубів і замріяними сірими очима».

Поетичну творчість розпочав у Кам’янці-Подільському. Належав до угруповання «неокласиків». Перша збірка «Поростень» (єдина, видана за життя поета) побачила світ в 1926-му. Автор монографії «Леся Українка. Життя й творчість» (1926).

Неодноразово торкався теми трагічних наслідків революції для долі українського народу.

Нудьга морозна і стара,

Немов історія Вкраїни,

Смоктала серце… То мара,

То – демон сивої руїни

(«Над озером рідкий туман»,1926-1927 рр.)

«Неначе море половіє:

стоять нескошені жита,

порожнім маючи колоссям,

і ждуть женців, –

а їх

нема.

Безлюдно тут:

ні хутора,

ні деревця: –

Степи,

степи

без краю.

(«Поворот», 1922-1927 рр.)

Наприкінці 1928-го зазнав шаленої критики за сонет «Лебеді». В ньому вбачали прихований контекст, а дехто прямо звинувачував поета в «поширенні контрреволюційних ідей». Причиною гонінь став вислів «гроно п’ятірне», під яким малися на увазі поети-неокласики Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський, Освальд Бургардт і сам Михайло Драй-Хмара.

О гроно п’ятірне нездоланих співців,

крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,

що розбиває лід одчаю і зневіри.

 

Твори поета перестають публікувати.

Заарештований 21 березня 1933-го за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації, але за рік справу припинено. Вдруге заарештований 6 вересня 1935-го за «націоналістичну контрреволюційну діяльність». Один із не багатьох, хто на допитах не зламався. Був засланий на Колиму на 5 років. У 1938-му термін продовжено ще на 10 років за «участь в антирадянській організації та антирадянську агітацію».

Загинув 19 січня 1939-го у концтаборі на Колимі (Росія). За спогадами Михайла Добровольського, того дня до бригади заарештованих, що працювала на дорозі, наблизилося легкове авто, з якого вийшли троє сп’янілих управлінців. Один із них почав стріляти із маузера в кожного п’ятого. «Ми з Драєм стояли аж у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв київський студент Володя, з чиїм батьком Драй дружив колись у Кам’янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати щоп’ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить саме студент Володя… Щойно кат наблизився до чергової п’ятірки, до Володі, як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві межі очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди Драя решту набоїв».

Реабілітований в 1989-му. В документах про реабілітацію причиною смерті значилось «ослаблення серцевої діяльності».

Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

Фото 1

Михайло Опанасович Драй-Хмара (1889-1939). Фото: www.fcg.ck.ua.




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Публікації | Переглядів: 103 | Додав: marije4ka07 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
avatar
Вітаю Вас Гість